відперти — див. відпирати I … Український тлумачний словник
підперти — див. підпирати … Український тлумачний словник
підперти — [п ідпе/ртие] д іпру/, д і/преиш / д іпре/ш, д і/преимо/, д і/преитеи/ д іпреите/; нак. д іпри/, д іпр і/т … Орфоепічний словник української мови
відперти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підперти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідпирати — а/ю, а/єш, док., перех. Підперти що небудь (про багатьох); підперти багато чого небудь; підперти щось у багатьох місцях … Український тлумачний словник
відпертий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відперти 1), 2) … Український тлумачний словник
невідпираючий — а, е. Який не відпирає чого небудь, не може відперти … Український тлумачний словник
підпертий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підперти … Український тлумачний словник
відбивати — I = відбити 1) (ударами відокремлювати частину від цілого), оббивати, оббити, надбивати, надбити, збивати, збити, відколювати, відколоти, лупати 2) (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм змушувати його відступити), відкидати, відкинути … Словник синонімів української мови